Глибинне інтерв’ю - це неформальна особиста бесіда, що проводиться інтерв’юером за заздалегідь визначеним планом та ґрунтується на використанні методик, які стимулюють респондента до тривалих і змістовних міркувань щодо кола питань, що досліджуються. Інтерв’ю проводиться в онлайн або офлайн форматі за принципом «один на один». У ході бесіди досліджуються особиста позиція респондента, його світогляд, переконання, бажання, потреби та цінності. Тривалість глибинного інтерв’ю становить дві астрономічні години, однак в окремих випадках може бути більшою, оскільки деякі відповіді складно швидко та точно формалізувати.

Світогляд – це система поглядів, оцінок та образних уявлень про світ і місце в ньому людини, загальне ставлення людини до навколишньої дійсності та самої себе, а також обумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їх переконання, ідеали, принципи пізнання та діяльності, ціннісні орієнтації.

Світогляд надає діяльності організований, осмислений і цілеспрямований характер. Яка позиція «Я», таке і сприйняття світу.

Типи світогляду:

1. Міфологічне.
2. Релігійне.
3. Філософське.

Міфологічний тип світогляду визначається як сукупність уявлень, які були сформовані за умов первісного суспільства з урахуванням образного сприйняття світу. Міфологія має відношення до язичництва і є сукупністю міфів, для якої характерне одухотворення та антропоморфізація матеріальних предметів та явищ. Міфологічне світогляд поєднує у собі сакральне (таємне, чарівне) з профанним (загальнодоступним).

Релігійний світогляд грунтується на вірі у надприродні сили. Релігії, на відміну від більш гнучкого міфу, властиві жорсткий догматизм і добре розроблена система моральних заповідей. Релігія поширює та підтримує образи правильної, моральної поведінки. Велике значення релігії й у згуртовуванні людей, проте її роль двоїста: об'єднуючи людей однієї конфесії, вона часто поділяє людей різних вірувань.

Філософський світогляд визначається як системно-теоретичний. Основною відмінністю філософського світогляду від міфології є висока роль розуму: якщо міф спирається на емоції та почуття, релігія на безумовну віру та переконання, то філософія – насамперед на логіку та доказовість.

Форми прояву світогляду структуровані відповідно до типології:

1. Міфологічний тип:
   • Ідеали.
   • Принципи.
2. Релігійний тип:
   • Духовні цінності.
   • Переконання.
3. Філософський тип:
   • Ідеї.
   • Знання.

Фактори світогляду формуються на основі його типів та форм прояву.

УВАГА!
Рекомендується використовувати не більше 10 факторів світогляду для кожної форми його прояву.

Оскільки світогляд формує осмислений і цілеспрямований характер діяльності, усі управлінські та життєві рішення є прямим наслідком системи поглядів, оцінок і уявлень людини про світ.

Бажання — це почуття, що виникає в момент усвідомлення внутрішньої потреби володіння чимось або кимось і є ключовим інструментом цілепокладання.

Будь-яке бажання складається з трьох компонентів:

1. Усвідомленість.
2. Мотив.
3. Спосіб реалізації.

УВАГА!
Рекомендується формалізувати не більше 10 бажань із обов’язковим описом усіх трьох складових.

В основі технології цілепокладання лежить методика визначення намірів власників. Від точності та чесності формалізації намірів безпосередньо залежить коректність постановки стратегічних цілей за перспективами.

Природа людини - це філософське поняття, що визначає її сутнісні характеристики.

Потреба - це внутрішнє відчуття нестачі чогось, що виникає в певних умовах. У процесі визначення базових потреб виявляються фізіологічні та психологічні фактори, які формують внутрішню природу людини.

Багатофакторні потреби по Абрахаму Маслоу:

1. Фізіологія.
2. Безпека.
3. Кохання.
4. Визнання.
5. Самоактуалізація.
6. Пізнання.
7. Естетика.

Двофакторні потреби за Фредеріком Герцбергом:

1. Задоволеність.
2. Незадоволеність.

Двофакторні потреби по Сергію Азімову:

1. Раціональні.
2. Емоційні.

Для виявлення мотивуючих потреб застосовується «Метод парних порівнянь» Віктора В. Скворцова.

УВАГА!
Рекомендується формалізувати не більше 10 факторів для кожного виду потреб.

Цінність - важливість, значущість, користь, корисність чогось. Зовні цінність постає як властивість предмета чи явища, характеризує віру у загальне поняття, що може ставитися до кількох об'єктів і ситуацій. Система цінностей - поняття теорії цінностей, що означає сукупність думок, що склалися у людей, про значення в їх житті речей і явищ, що зустрічаються в природі та суспільстві. При виборі рішень та їх порівнянні, людина спирається на так звані «соціальні установки» - взаємозв'язок інструментальних і термінальних видів цінностей, формалізований Мілтоном Рокичем у методику їх виявлення під назвою «Система цінностей».

УВАГА!
Рекомендується формалізувати не більше 10 факторів для кожного виду цінностей.

Інструментальні цінності - це особистісні риси, якими повинна володіти людина, що використовуються для досягнення поставлених цілей.

Термінальні цінності - це переконання в тому, що досягнення певних конкретних цілей є сенсом людського життя.

Фактор являє собою вимірювач ступеня досягнення стратегічної цілі за кожною з перспектив. Використання факторів покликане конкретизувати систему стратегічних цілей, зробивши їх вимірюваними.

Структура факторів за перспективами:

1. Фінанси.
2. Бізнес-процеси.
3. Маркетинг.
4. Продажі.
5. Навчання.

УВАГА!
Рекомендується використовувати не більше 10 факторів для кожної перспективи.

Методика пріоритезації факторів ґрунтується на адаптованій технології SWOT-аналізу у вигляді «Матриці Іваненко», де фактори ранжуються за пріоритетністю згідно з присвоєною вагою та розподіляються за відповідними полями. За допомогою даної методики раніше визначені якісні показники конвертуються у кількісні. Таким чином створюється база для формулювання вимірюваних стратегічних цілей.

Використання факторів при постановці цілей обумовлене необхідністю створення системи оперативного контролю кількісних та якісних змін для обґрунтованого прийняття рішень щодо їх корекції у разі виявлення відхилень від запланованих параметрів.

Стратегічна ціль – це очікуваний обчислюваний результат у вигляді чітко сформульованого та точно визначеного у часі найбільш пріоритетного кількісного фактора.

Найважливіші критерії стратегічних цілей визначені технології SMART. Стратегічна ціль має бути:

• Specific – конкретна.
• Measurable – вимірна.
• Attainable – досяжна.
• Realistic – реальна.
• Timebound – прив'язана у часі.

Для впевненості у глибині та повноті охоплення всіх напрямків вашого бізнесу рекомендовано зробити ще одну розбивку цілей за видами:

1. Ціль-результат. Саме що і саме коли ви намагаєтесь досягти. Наприклад, підвищити впізнаваність продукту Х на 30% до 10 місяця року Y.
2. Ціль-процес. Які процеси необхідні для досягнення результату. Наприклад, підвищити зручність упаковки продукту Х, підвищивши її ємність на 20% до 4 місяця року Y.
3. Ціль-вплив. Якісна зміна після досягнення мети результату. Наприклад, +15% лояльних покупців продукту Х до 12 місяця року Y.

Для зручності бізнес-планування стратегічні цілі варто розділяти на:

• Короткострокові, до 1 року.
• Середньострокові, від 2 до 5 років.
• Довгострокові, від 5 років.

«Матриця Іваненко» - це інструмент переведення якісних даних у кількісні та їх подальшої пріоритезації.

Структура документа «Сфери Життя»:

1. Професійний розвиток та кар'єра.
2. Фінанси та фінансова свобода.
3. Здоров'я та гармонія.
4. Саморозвиток та навчання.
5. Соціальний вплив та естетика.
6. Описання взаємозв'язків між сферами життя.
7. Висновки та рекомендації.